Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби яйцевидні. Стебло 15—40 см заввишки, злегка гранчасте, вгорі — фіолетове. Листки видовженоеліптичні: нижніх — 2—4, вони великі, зближені, жолобчасті, гострі; верхніх — 1—2, вони згорнуті навколо стебла. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в густе колосовидне суцвіття. Шолом блідо-рожевий, гострий; губа трилопатева, пурпурова, середня її частка — з рожевими ворсинками і на верхівці вона розділена на дві овальні або довгасті лопаті (до 4 мм завдовжки), з зубцем між ними; шпорка тупа, вдвоє коротша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у червні.

Поширення. Рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється в Карпатах і на Прикарпатті, інколи — на Правобережному Поліссі та в Лісостепу, зрідка в Гірському Криму і дуже рідко — в Степу на вологих луках, по чагарниках, на лісових галявинах і узліссях. Занесена до Червоної книги України.

Заготівля і зберігання. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки салеп не відпускають.

Хімічний склад. Бульбокорені містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Салеп — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є ви­користання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції. Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. Насіння використовували при епілепсії.

Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) — 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.