Прополіс ззовні прополіс нагадує аморфну смолисту масу з
неоднорідною структурою.
Колір прополісу залежить від різних параметрів,
наприклад, від географічного походження, забрудненості складу, місця
відкладання в бджолиному вулику і терміну зберігання. Зустрічається прополіс
сірого, жовтувато-сірого, жовтуватого, лимонно-жовтого, темно-жовтого,
оранжевого, червонуватого, жовто-коричневого, коричнувато-червоного,
коричневого, темно-коричневого, червоно-коричневого, бурого, зеленовато-сірого,
світло-зеленого, зеленувато-жовтого, зеленувато-коричневого кольорів.
Зустрічається
прополіс і без запаху, однак зазвичай він має специфічний запах, схожий на
запах рослинних джерел смолистих речовин й ефірних масел. На смак прополіс
гіркий.
Склад прополісу
В склад прополісу входить більше 50 речовин. Їх можна
поділити на 3 основні групи.
1. Рослинні
смоли (38-60%)
2. Бальзами
(3-30%)
3. Воск
(7,8-36%, в середньому 22%)
В склад прополісу входять і феноменальні з'єднання. Саме
флавоноїди і фенокислоти визначають біологічні властивості прополісу.
Ферулова, кофейна, бензойна й інші кислоти є біологічно
активними речовинами прополісу. Ці кислоти мають антибактеріальні властивості.
Наприклад, ферулова кислота стримує ріст грам-позитивним і грам-негативних
бактерій. Окрім цього, фенокислоти мають в'язку дію, сприяючи загоюванню
різноманітних ран і виразок. Вони також мають жовчогонні, мочогонні,
капіляроукріплювальні й протизапальні властивості.
Калій, натрій, кальцій, фосфор, залізо, магній, хлор,
алюміній, сірка, ванадій, цинк, марганець, мідь, ртуть, кремній, селен,
цирконій, сурма, фтор, кобальт та інші зольні елементи також присутні в
прополісі. Їх співвідношення в прополісі має позитивний вплив на організм
людини, так як активізує дію головних біологічних центрів організму,
забезпечуючи їх ритмічне функціонування. Наприклад, марганець, цинк, мідь
впливають на процеси росту, розвитку і розмноження. Вони регулюють обмін
речовин в організмі, позитивно впливають на функціонування статевих залоз. Цинк
збільшує тривалість дії інсуліну (гормону підшлункової залози), позитивно
впливає на зір. Ці речовини разом з кобальтом виконують важливі функції в
процесі кровотворення.
Прополіс
багатий на вітаміни. Він містить вітаміни
B1, В2, Вб, А, Е, нікотинову, пантотенову кислоти та інші.
Отримання прополісу
Отримання
прополісу шляхом зіскоблювання речовини з верхніх брусків рамок і біля леткових
отворів бджолиних вуликів. Цей спосіб використовують влітку. Зіскоблювання
проводиться за допомогою дещо видозміненої бджолиної стамески.
Після зняття з
бджолиного вулика кришки й утеплення, слід відігнути холстик на половину рамок
гнізда, при цьому слід трохи обкурити бджіл. Потім за допомогою стамески з
верхніх брусків рамок зіскоблюється прополіс. Рекомендується складати його в
поліетиленовий мішок. Аналогічна операція проводиться на іншій половині гнізда
Як правило,
прополіс зіскоблюється не зі всієї поверхні бруска, а лише з верхньої площини.
Це відбувається тому, що інша частина бруска заліплена воском. Прополіс
зіскоблюється і між плечиками рамок в фальцах бджолиного вулика. Інколи для
отримання прополісу використовуються спеціальні рамки-решітки та інші
пристосування. Рамку-решітку розміщують над гніздом бджіл, під холстиком.
Наприкінці бджільницького сезону її виймають і вичищають від прополісу.
Кількість прополісу, зібраного з однієї рамки-решітки, складає приблизно 50 г.
Використання прополісу
Прополіс має складний хімічний склад, котрий наділяє його
різноманітними біологічними властивостями. Прополіс має антибіотичні,
вірусоцидні, антимікотичні, протипухленеві властивості, він також сприяє
загоюванню ран, виразок і стимулює імунобіологічні процеси (підвищує
фагоцитарну активність лейкоцитів).
Прополіс наділений бактерицидними і протипроменевими
властивостями. Його активно використовують в медицині для профілактики та
лікування захворювань дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту,
різноманітних шкірних захворювань, в тому числі опіків і ран, що важко
загоюються, виразок. Його використовують і в педіатрії, і в отоларингології, і
в офтальмології, і в гінекології. В ветеринарії прополіс застосовують при
лікуванні ящурних захворювань, паратифу, ензоотичної бронхопневмонії,
стафілококових маститів та інфекційних ран.
Анастезуючі, антимікробні й дезодоруючі властивості
прополісу застосовують в косметології.
Існує багато методів і форм приготування препаратів з прополісу.
Використовують водні й спиртові екстракти, біологічні пов’язки, мазі,
інгаляційні форми, олійні емульсії і навіть льодяники з прополісу.
Зупинимося на деяких рецептах
Водний розчин
(водорозчинного) прополісу 1:10 при
температурі близько 40 °С
100 мл
кип’яченої чи дистильованої води (температура близько 50 °С) залити в термос.
Цей розчин треба настоювати впродовж 20-24 годин. Отриманий водний розчин
прополісу прозорий і має жовто-зелений колір з приємним запахом.
Водний розчин
(водорозчинного) прополісу 1:10 при
температурі близько 93 °С
100 мл
кип’яченої чи дистильованої води залити в посудину. Туди ж додати 10 г
подрібленого прополісу чи залишок прополісу після виймання при температурі 40 °С.
Посудину накрити кришкою і кип’ятити на водяній бані впродовж 40-60 хвилин.
Розчин рекомендують помішувати дерев’яною паличкою або ложкою. Потім його слід
охолодити. Зберігати водний розчин прополісу треба в закритій посудині з темного
скла при кімнатній температурі в місці, захищеному від потрапляння прямих
сонячних променів. Розчин з осадом зберігати 5-7 днів, а без осаду – 7-10 днів
в холодильнику. Отриманий водний розчин прополісу прозорий і має
жовто-коричневий колір з приємним запахом.
Масляний прополіс в пропорції 1,5:10
100 г вершкового
несоленого масла, 15 г подрібленого прополісу і 5 мм кип’яченої води cлід
покласти у фарфоровий стакан чи скляну банку, накрити кришкою і кип’ятити на
водяній бані впродовж 15 хвилин. Розчин рекомендують помішувати дерев’яною
паличкою або ложкою. Гарячий розчин треба профільтрувати черз 1-2 шари марлі й
покласти в чисту банку з темного скла. Сюди слід покласти і віджатий залишок.
Гарячий масляний розчин прополісу необхідно перемішувати скляною чи дерев’яною
паличкою до остаточного охолодження.
Банку закрити кришкою і зберігати в холодильнику. Отриманий масляний
прополіс має напівтверду консистенцію жовто-коричневого кольору з дуже приємним
запахом.
Прополісна мазь в
пропорції 5:10
50 г подрібленого
прополісу (механічних домішків менше 5-10%) розтирають в ступці зі 100 г
вершкового масла, вазеліну чи вазеліно-ланолінової суміші (2 частини вазеліну і
1 частина ланоліну). Прополісну мазь кладуть в банку з темного скла. Зберігати
рекомендується в закритій банці в прохолодному місці. Отримана прополісна мазь
має напіврідку консистенцію зі слабким приємним запахом.
Спиртовой розчин
прополиісу в пропорції 1:10,5 чи 1,5:10
1 л 96% чи 70%
етилового спирту заливають у посудину з темного скла. Сюди ж додають порошок
прополісу вагою 100-150г, накривають кришкою. Цей розчин настоюється при
температурі 20-25 Сْْ впродовж 2-3 днів. Рекомендується
перемішувати час від часу дерев’яною чи скляною паличкою. Після цього розчин
фільтрують через паперовий фільтр в чисту посудину з темного скла. Отриманий
спиртовий розчин прополісу прозорий, має червоно-бурий колір і приємний запах.
Застосування прополісу
Прополіс широко застосовується в народній медицині,
наприклад, для виготовлення пластирів для загоювання ран. Крім того, можна
жувати цільний прополіс, приймати внутрішньо в складі меду в сотах та
перги.
Зовнішньо
прополіс використовують у вигляді пластин. Пов’язки при больових приступах
(остеохондрозу, радикуліту, артриту) накладають на 1-2 доби. При зубному болі
на зуби роблять аплікацію пластинок цільного прополісу. А при грибкових
ураженнях голови прополіс втирають в волосяну частину голови.
Прополіс Прополіс також широко використовується в кустарному виробництві.
Наприклад, для виготовлення поліровочного
лаку для струнних музичних інструментів, меблів, дерев’яного посуду. Прополіс є
чудовим садовим клеєм. Він також використовується у виробництві ароматичних
курильних свічок.
Прополіс і його властивості
Прополіс виробляється бджолами у вуликах. Вони збирають
необхідні компоненти прополісу з різноманітних рослин, зазвичай з бруньок.
Головним чином, бджоли збирають прополіс з берези, тополі й осини. Потім
прополіс збагачується бджолиними ферментами. Процес створення прополісу
складний і має декілька етапів. Спочатку
бджоли певного віку здійснюють збір клейкої речовини з рослин. При цьому дані
бджоли у вулик не залітають, а лише доставляють туди зібрані речовини. В
бджолиному рої існує чітке розподілення праці, тому у вулику працюють лише
наймолодші, «чисті» бджоли, адже у вулику стерильна чистота. Потім клейка речовина передається бджолам з
вулика. Вони займаються її обробкою. Після цього епату прополіс
використовується для заліплення щілин, укріплення і будівництва сот,
замуровування вбитих шкідників (дрібних мишей, ос і т.д.). З прополісу
виготовляють кришечки (забрус) для закриття сот. Забрус також має цілющі
властивості.
Зупинимося на лікувальних властивостях прополісу детальніше
1. Бактерицидні й бактеріостатичні властивості прополісу.
Добре відомо, що прополіс пригнічує активність і знищує
широкий спектр мікроорганізмів (туберкульозна паличка, віруси, трихомонади,
грибки, кандіоз, віруси грипу і гепатиту). Важливим є те, що прополіс знищує і
виводить чужородні клітини, при цьому не змінюючи рідну мікрофлору
організму. При лікуванні прополісом не
порушується мікрофлора кишечника і, відповідно, не буває дисбактеріозу.
Бактерицидні й бактеріостатичні властивості мають спиртовий і водний розчини
прополісу. Ще в ХІХ столітті було встановлено, що здоровий вулик – повністю
стерильний, і це завдяки прополісу.
2. Прополіс призупиняє ріст вірусів, а саме віспи,
герпису, грипу групи А, вірусу гепатиту. Прополіс також має профілактичну дію
проти розвитку вірусної інфекції в організмі людини.
3. Прополіс посилює дію антибіотиків (стрептоміцину,
тетрацикліну). Однак поєднання з пеніцилінами і левоміцитином не має такої
дії.
4. Застосування прополісу з антибіотиками є раціональним,
так як прополіс не лише посилює їх дію, а також сприяє збереженню власної
мікрофлори.
Джерело: http://www.svitmedu.com/propolis_3.html |