Наш новий сайт gribveselka.jimdo.com Веселка відкриває секрети.
Поширений інтерес до веселки став
проявлятися в кінці минулого та на початку цього століття, коли вчені
підтвердили давній досвід народної медицини щодо можливості успішного лікування
цим грибом злоякісних, доброякісних пухлин та ряду інших важких захворювань. Що
ж це за гриб?
Латинською мовою цей гриб
називається Fallus impudicus
Українська назва: веселка звичайна, в Росії його також
називають «веселка обыкновенная».
Народні назви: срамотник, смердючка, подагричний сморчок, чортове яйце, вискочень.
Той, хто збирає гриби заради
вживання в їжу, веселкою, як правило не цікавиться, бо смакові якості її
невисокі. Зате веселка не перестає
дивувати нас своїми цілющими властивостями та іншими секретами. Гриб цей ніби
ховається від людей. Дуже часто міняє місця свого зростання і навіть час
вегетації. Не дивно, що як в друкованих виданнях так і в інтернеті є розбіжності щодо часу та
місць можливого збору веселки. Дехто
твердить, що веселка росте від середини літа до кінця вересня. Це просто час
найбільшого плодоношення веселки, коли її можна частіше зустріти в лісах різних
регіонів країни. Я знаходив веселку в лісах Львівщини з кінця травня до кінця
жовтня, хоча пік плодоношення припадає на серпень-вересень.
Щодо місць збору веселки, то в спеціальній літературі та даних з
інтернету також немає одностайності. Думаю, що це від необізнаності багатьох
авторів. Веселка зустрічається як в листяних так і в мішаних та хвойних лісах.
В хвойних лісах гриб легше помітити. Але в цих лісах гриб веселка має менші
розміри, поскільки там менш плодючий грунт. В листяних і мішаних лісах вона
менш замітна, поскільки її закривають трава і листя, зате там вона як правило
має більші розміри. Найбільше яйце веселки, яке мені вдалося знайти важило154
грами. Найдрібніші важать 20 грам і менше. В середньому ж на Прикарпатті яйця
веселки важать по 40-70 гр. Гриб розвивається до трьох тижнів від маленької
горошини з міцелію, виростає до стадії зрілого яйця, коли вона проглядає з під
листяного чи хвойного покрову, а потім, розриваючи сіро-білу шкірку, з яйця за
дуже короткий час (буквально за годину-дві)
виростає на поверхню гриб з білою пористою ніжкою (так званий
рецептакул) товщиною 2-4 см і висотою 15-25 см, іноді більше, і темно-зеленою
шапинкою, з якої на відстань до 10-15 метрів пахне, вірніше смердить міцелій,
що своїм запахом нагадує запах м’яса, що розкладається. В такій стадії гриб
існує недовго. Комахи злизують міцелій, розносячи спори гриба, а сам гриб
поступово дряхліє, ніжка темніє, в’яне, і через день-два від гриба в прямому
розумінні слова залишається лише мокре місце. Хто не знає, стверджує, що гриб
розкладається за декілька годин. Це перебільшення. Я неодноразово зустрічав в
лісі пророслий гриб, а наступного дня показував його іншим грибникам. Він був
вже без коричневого міцелію на шапинці, але зовсім не гнилий.
Часто виникає питання про те, в
якій стадії можна збирати гриби і використовувати їх для лікування тих чи інших
хвороб. Дехто збирає гриб як в стадії яйця так і дорослий гриб, коли він вже
«вистрелив» з яйця, змішує всі гриби веселки докупи, подрібнює і робить з них
ліки. Більшість авторів статей стверджує, що для лікування злоякісних та
доброякісних пухлин придатним є лише гриб в стадії яйця. Для лікування інших
хвороб придатні як гриби в стадії яйця так і зрілі гриби в стадії рецептакула.
Навряд чи антипухлинні властивості гриба веселка різко і цілком зникають в
момент виходу гриба зі стадії яйця, але не можна не довіряти народному досвіду.
Найбільшу силу мають гриби в стадії яйця, яке от-от готове розкритися. Тоді під
шкіркою виділяється і прощупується твердий горбок, тобто майбутня шапинка гриба. В такій стадії
гриб доцільно використовувати для лікування в найбільш відповідальних випадках
(при лікуванні онкологічних хвороб, зобу і т.д.).
Випадки і способи використання
веселки в народній медицині частково призабуті і в даний час вона практично
заново досліджується як в лабораторіях вчених так і лікарями та ентузіастами
народної медицини. Хоча досі більшість людей не знають про лікувальні
властивості цього гриба та не звертають на нього уваги, вважаючи поганкою або
плутаючи з грибом порхавкою, яка, до речі, також має певні лікувальні
властивості. Дізнавшись про лікувальні властивості гриба, я захопився ним і
став збирати інформацію про нього з інтернету, книг, журналів і газет та
систематизувати її. Треба сказати, що інформацію доводиться збирати по
крупинках. Більшість статей в інтернеті та періодичних виданнях є по суті
рекламою препаратів з веселки. В них здебільшого просто повторюється перелік лише частини випадків і
способів використання препаратів з веселки. Щось нове зустрічається рідко.
Якогось ґрунтовного систематизованого опису використання препаратів веселки
знайти поки що не вдалося. Найбільш детально описано лікувальні властивості
веселки лікарем-онкологом із Санкт-Петербурга Філіпповою І.О., яка очолює там
Всеросійський центр фунготерапії. Декілька філій цього центру є в Україні.
Подібні центри є в Прибалтиці, Білорусії та інших країнах. В Україні лікувальні властивості веселки
ґрунтовно вивчає Криволапова В.Д. з м.Луцька. Але до повного вивчення
лікувальних і інших властивостей веселки мабуть ще далеко.
Що ж лікує гриб веселка? Опишу
найбільш поширені випадки і способи його використання з тих, які мені вдалося
за кілька років знайти в різних джерелах і про що розповідали мені ті, хто
лікувався веселкою. По-перше препарати гриба веселка широко і доволі успішно
використовуються при лікуванні
онкологічних хвороб, різного роду злоякісних та доброякісних пухлин: раку
різних органів, фібром, міом, кістозних утворень, папілом, меланом. В цих
випадках найбільш поширеною є використання настоянки веселки.
Для її виготовлення береться на 3 л горілки (можна самогону, розведеного
водою спирту, вина, олії, гасу) 750 гр.
подрібненого сирого гриба веселки в стадії яйця (або 75 гр. сушеного) і
настоюється протягом не менше 3-х тижнів в скляному посуді і в прохолодному та
затемненому місці. Чим довше настоюється гриб тим більш цілющою є настойка.
Тому відфільтровувати її не треба, поки вся не використається. Цікаво, що
настойка має різний вигляд в залежності від того, на чому вона настоюється,
скільки часу настоюється. Сушений гриб надає настойці більш інтенсивний колір.
Подрібнювати краще ножем з нержавіючої сталі, на якомога дрібніші кусочки, бо
веселка тоді легше віддає в розчин свої корисні речовини. Горілку краще брати
не міцну, до 30%, тому, що спирт руйнує глікозиди веселки. Якщо робити настойку
із 750 гр. сирої веселки та 3л горілки, то вона не поміститься в трилітрову
банку, тому цю кількість гриба та горілки краще розділити на дві дволітрові
банки чи відповідно інший посуд такого ж об’єму.
Пити настойку веселки при злоякісних і доброякісних пухлинах треба
по одній столовій ложці 3 рази в день за 30 хв. до прийому їжі. Так випити 1
літр настойки, на це піде приблизно місяць. Потім зробити перерву на тиждень і
так само випити другу літру, тоді ще зробити перерву на два тижні і випити
третю літру. При інших хворобах
найчастіше п’ють настойку веселки так само по літрі з перервами, але п’ють по
чайній ложці 3 рази в день. Самий зручний спосіб використання веселки це
вживання її настойки. Тим, кому
протипоказане вживання спирту (алкоголю) навіть в малих кількостях, можна
порадити вживати гриб з медом, цукром чи порошок із висушених і перемелених
грибів. Також робляться мазі з веселки, желе, сік, порошок із висушених і
перемелених грибів. Хто має можливість, може використовувати сиру, тобто свіжу
веселку (наприклад при лікуванні шкірних
хвороб, раку горла та ротової порожнини, геморою, для посилення росту вій,
профілактики та усунення зморшок на обличчі, шиї). Для профілактики
онкологічних та інших хвороб в деяких місцевостях веселку вживають в їжу. Для
цього принесений з лісу гриб (яйце) ріжуть як на салат, приправляють сіллю,
сметаною і з’їдають. Можна додавати за смаком інші приправи. Такий салат можна
вживати досить часто, бо веселка не має протипоказань і поєднується з іншими
ліками.
При консервації гриба медом порізаний на невеликі кусочки (розміром з
невеликий лісовий горіх) гриб заливають рідким медом в пропорції 1:1.
Зберігається засіб в холодильнику або в льосі для попередження бродіння.
Веселку з медом дуже добре застосовувати при
туберкульозі та раку легенів, захворюваннях шлунка й кишечника а також для
профілактики простудних і онкологічних захворювань. Такі ліки можна
споживати відразу в день приготування. Для цього просто з банки береться кусок
гриба, плаваючого в меді, і з’їдається. Приблизні розміри кусочків гриба, на які
його треба порізати, можна визначити виходячи з того, що 250 грам гриба треба
порізати на 90 кусочків (30 днів по 3 кусочки). Можна також пересипати кусочки
порізаного гриба цукром.
Препарати веселки допомагають при хворобах серцево-судинної системи, зокрема
гіпертонії, поліпшують формулу крові. Зокрема при гіпертонії достатньо
вживати 2 рази в день по чайній ложці настойки веселки, щоби вивести з
організму надлишок холестерину і забути про хворобу.
Дуже помічна веселка при багатьох захворюваннях системи травлення та
сечостатевої системи, зокрема нирок.
Лікує веселка і хвороби обміну речовин.
Концентрована настойка веселки застосовується для лікування суглобів, остеохондрозу: сирі порізані на дрібні
кусочки яйця веселки скласти в півлітрову банку і залити доверху слабкою
(30гр.) горілкою. Настоювати 3 тижні і змащувати хворі місця на ніч, тепло
укутавши. Кажуть, що такими компресами можна вилікувати суглоби назавжди.
При шкірних
хворобах (рани, виразки, опухолі, свищі, рожисте запалення шкіри, опіки,
грибкові ураження і т.д. треба взяти 100 гр. веселки (можна частину
вистреленого гриба) залити 200 мл горілки, настояти не менше 3-х тижнів. Не
відфільтровувати. Чим довше настоюється тим краще. Робити на проблемні місця
примочки (не компреси).
Жіночі хвороби, зокрема такі як фіброми, міоми, кісти, приховані статеві
інфекції також лікуються препаратами з веселки. Для цього
використовують як традиційну настойку веселки, так і сік з неї, мазі, порошок
із сушеної веселки, так і інші препарати з веселки.
Веселку корисно періодично вживати для профілактики різних хвороб зокрема для
профілактики опухолів, серцево-судинних хвороб, хвороб органів травлення,
обміну речовин, підвищення імунітету і т.д. Адже кожен знає, що хворобу
легше попередити, ніж лікувати.
З повагою - Роман Савчишин
|