Щитоподібна залоза
розташовується на передній поверхні трахеї, між щитоподібним хрящем та 5-6-м
трахейними кільцями. Це єдиний орган, який синтезує органічні речовини, що
містять йод. Серед хвороб щитоподібної залози найпоширеніші — дифузний
токсичний зоб (Базедова хвороба), багатовузловий зоб, рак щитоподібної залози
та гіпотиреоз (мікседема).
Дифузний токсичний зоб — захворювання, яке
зумовлене надлишковою секрецією (виділенням) тироїдних гормонів дифузно
(рівномірно) збільшеної залози.
Люди з цим захворюванням мають підвищену
подразливість, нервозність, пітливість, серцебиття, непереносимість спеки, болі
в серці колючого або стискаючого характеру, підвищений апетит, але разом з тим
схуднення, проноси. У хворих постійне відчуття жару, вночі сплять під одним
простирадлом, п’ють багато води.
У таких хворих розвивається слабкість у
м’язах, тремтіння кінцівок, у дітей — судомні посмикування, болі в спині,
кістках. Кістки стають ламкими. Відбувається порушення функції статевих залоз.
У жінок — порушення менструального циклу, в чоловіків знижується потенція,
збільшуються молочні залози. Відбуваються і зміни в органах зору. Очні щілини
розширені, що створює вигляд гнівного, здивованого або полохливого погляду. При
прогресуванні хвороби розвивається серцево-судинна недостатність, миготлива
аритмія. В дітей — фізичний та психічний недорозвиток; порушення функції
печінки, жовтяниця.
Для лікування проблем щитоподібної залози Бог
створив багато помічних рослин. Серед них надійний засіб — п’ятипал (перстач
білий). Це багаторічна трав’яниста рослина з дуже довгим бурим кореневищем, що
стелиться і залягає неглибоко в лісовому грунті. Від кореневища відходять
щовесни невеличкі стебла, причому квітконосні стебла коротші від пальчастих
листків. Рослина має приємний вигляд, шовковиста на дотик. Квіти білі,
п’ятипелюсткові, великі і привабливі. Запаху рослина не має. Цвіте з кінця
квітня до кінця травня. Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Росте в дібровах,
мішаних та листяних лісах. Часом можна знайти лише по білих квітках, оскільки
вона схована серед торішнього злежаного листя.
Заготовляють усю рослину під час цвітіння,
викопуючи її з коренями. Кореневища горизонтальні, довгі, іноді досягають 60-80
см, стебло при основі завтовшки 0,5-1 см.
Способи застосування
- 1 столову ложку подрібненої трави перстачу залити 1 склянкою
горілки, настоювати 2 тижні в затемненому місці, збовтуючи кожного дня.
Процідити. Вживати по 10 крапель 3-4 рази на день за 30 хв. до їди. Треба
пройти 3-4 курси лікування.
- Добрий ефект також дає поєднання перстачу білого з травою люцерни,
зернами вівса, плодами глоду, коренем синюхи, плодами шипшини у
співвідношенні 2:4:4:2:2:2. Беруть 2 ст. ложки суміші, заливають 1
склянкою води, кип’ятять на малому вогні 10 хв., настоюють 4 год. П’ють по
50 мл тричі на день за 30 хв. до їди.
- Для зниження функції щитоподібної залози застосовують суміш
перстачу, квітів глоду, трави собачої кропиви, меліси, материнки у
співвідношенні 3:2:3:2:2. Беруть 3 ст. л. суміші, заливають 2 склянками
окропу, кип’ятять на малому вогні 5 хв., настоюють 4 години. Першої доби
п’ють по 1 ст. л. 5 разів на день, другої — по 2 ст. л. 5 разів, третьої —
по 3 ст. л. 5 разів, четвертої — по 4 ст. л. 4 рази. Потім роблять перерву
на 3 доби і знову продовжують лікування.
- Після такого лікування поліпшується сон, самопочуття хворого,
повертається працездатність, зникає нервозність, тремтіння рук,
нормалізується робота серця. Діти добре ростуть, у них зміцнюються хребет
і кістки, покращується увага та пам’ять.
- Після аварії на Чорнобильській АЕС проблеми зі щитоподібною
залозою є в кожної людини в Україні. Тому лікування народними засобами
необхідні та надійні.
|
