Народна медицина
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Гриби
Трави
Бджільництво
Головна » Статті » Продукти бджільництва » Підмор бджолиний (мертві бджоли)

Бджоли й мертвими корисні людству

Бджолина сім’я є неповторною біофабрикою, від якої ми отримуємо не лише мед, віск, прополіс, обніжжя, маточне молочко, бджолину отруту, а й «відпрацьований матеріал» – підмор, або мертві бджоли, які навіть після своєї смерті можуть приносити користь людству. Бджоли гинуть не через хвороби, а в результаті природного відходу. Нерухомі тільця бджіл пасічники називають не мертвими, або обсипаними. Більшість бджолярів їх утилізує (закопує у грунт чи спалює), а дарма. Це дивовижний лікувальний засіб, про який люди знають дуже мало, або й не здогадуються про його існування. Навіть ті, хто що-небудь чув про підмор, вважають його знахарським засобом. Однак, підмор бджіл відомий ще здавна. В Стародавній Греції вживали роздавлених в меду бджіл при карбункулах, захворюваннях ясен, зубній болі, для полегшення прорізування зубів у немовлят, при захворюваннях очей, для росту і укріплення волосся.

 

В англійських медичних книгах рекомендували використовувати висушених бджіл при водянці, подагрі, ревматизмі та як розчинник сечових каменів, при спазмах і болі в черевній порожнині, кров’яному проносі, для лікування виразок, гнійників і мокнучих лишаїв.

 

 Що таке підмор

 

Підморце природна сировина, яка складається з білку, хітину, меланінів, гепарину і гепароїдів, воску, вітамінів та інших речовин (Немцев С.В. та ін.). Абсолютно суха маса порошку підмору, разом з восковими крихтами, містить: 54 % протеїну, 26 – жиру, 15 – безазотистих екстрактивних речовин, 4,5 % золи, макро- та мікроелементи (Разанов С.Ф.).

 

Широкий спектр властивостей підмору обумовлений наявністю в ньому біологічно активних комплексів. Тіло бджоли включає в себе практично всі компоненти меду, пилку, маточного молочка, прополісу, воску (амінокислоти, мінерали, вітаміни, ферменти, гормоноподібні речовини). Бджолина отрута з тілом бджоли термостійка і всі її властивості зберігаються, а вживання бджолиного підмору не призводить до важких побічних ефектів, які можливі при бджоловжаленні, оскільки отрута в тілі бджоли гармонійно поєднується з своїм природним антидотом – гепарином. Жир бджолиних тілець за цінністю перевершує риб’ячий жир. Харчові волокна, які у великій кількості містяться в тілі бджоли, покращують секреторну і моторну функцію шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, легень, печінки, є чудовим сорбентом і звільняють організм від токсинів. В деяких країнах (Ефіопія, Шрі-Ланка) бджолиний підмор є цінним дієтичним продуктом, джерелом енергії і поживних речовин.

 

Одним з найважливіших компонентів підмору є хітиновий покрив тілець бджіл, який містить гепарин і хітозан. Гепарин здатний пригнічувати запальні процеси, стабілізувати кров’яний тиск, позитивно впливати на систему крові і стан судин. Хітозан здійснює загальнозміцнюючу і тонізуючу дію, нормалізує функції багатьох систем організму, активізує заживлення раневих та опікових поверхонь без утворення рубців.

 

Термін «хітин» (від грецького «chiton» означає «одяг, оболонка») був запропонований ще в 1823 році для речовини, яка була виділена з крил жуків. Сама формула цієї речовини була відкрита ще раніше, в 1811 році в лужно-стійкій фракції вищих грибів. Хітин можна переробляти на багато похідних, з яких найважливіше значення має хітозан, оскільки він розчинний у воді.

 

Вперше хітозан був синтезований в другій половині ХХ століття з хітинової оболонки ракоподібних. Практично відразу цей проект був закритий не лише в Радянському Союзі, але в усьому світі оборонними відомствами. Хітозану присвоїли стратегічний статус, зважаючи на його виняткові радіопротекторні властивості. Виявилось, що він практично повністю здатний зв’язувати в організмі вільні радикали, які утворюються під дією радіації. В армії солдати отримали в свої індивідуальні аптечки спеціальні хітозанові пігулки на випадок ядерного нападу противника. Однак найбільше поширення хітозан отримав для утилізації ядерного палива в оборонній та енергетичній промисловості. Ядерні реактори, які відслужили свій термін, уранові відходи і ракетне паливо надійно герметизувались в спеціальних капсулах, залитих хітозановим гелем. Всесвітньо відомою стала операція з утилізації російського атомного підводного човна «Комсомолець», який потонув у 80-х роках минулого століття в Баренцевому морі. Тоді в бетонний саркофаг було залито десятки тон хітозанового гелю, який забезпечив надійний захист від радіації.

 

Приблизно з 90-х років минулого століття хітозан почали використовувати в медицині як ефективний радіопротектор, сорбент токсинів і важких металів в організмі, при створенні надміцного шовного хірургічного матеріалу, виготовленні лінз і штучного кришталика, виробництві апаратів штучного дихання, виготовленні протиракових препаратів; у харчовій промисловості, переважно як засіб для схуднення, зниження рівня холестерину. У сільському господарстві з включенням хітозану почали виготовляти засоби захисту рослин, він використовувався як імуномодулятор у ветеринарії. В той же час з’явились перші косметичні формули для омолодження шкіри, до складу яких вводили хітозан, почали виготовляти засоби для догляду за волоссям, мила, фарби для волосся. Молекула хітозану бджоли має позитивний заряд, в той час як ліпіди шкіри – негативний, тому він добре утримується шкірою на поверхні, утворюючи тонку плівку, яка зберігає вологу. Хітозан не токсичний, не накопичується у верхніх шарах шкіри, не шкідливий для її чутливих ділянок.

 

Нині відомо понад 70 напрямків застосування хітозану, зокрема, при очищенні харчових відходів, питної води від мікроорганізмів, важких металів, для видалення дубильних речовин, в рибній та рибопереробній промисловості, паперовій, текстильній, хутровій та інших галузях.

 

Традиційно хітин і хітозан виробляють з панциру промислових ракоподібних. Однак, об’єми цього виробництва обмежено об’ємами вилову. У зв’язку з цим постала необхідність пошуку нових джерел хітину і хітозану, одним з яких можуть стати дрібні ракоподібні і комахи. Серед комах, які піддаються розмноженню і можуть швидко наростити біомасу, що містить хітин, є тутовий шовкопряд, медоносна бджола і кімнатна муха.

 

Зважаючи на велику кількість бджіл у нашій країні, існує можливість отримувати хітинову сировину (підмор бджіл) в значних кількостях. Орієнтовно можна вважати, що приблизна кількість бджолиних сімей в Україні становить 3 млн, а середня сила однієї сім’ї дорівнює 3-4 кг бджіл. Літом, в період активного медозбору, та після зимівлі бджолина сім’я оновлюється на 60-80 %. Звідси, щорічна сировинна база підмору бджіл може складати понад 5 тис. т. Така кількість підмору бджіл дозволяє розглядати його як перспективне джерело хітозану поряд з традиційними видами сировини.

 

Однак, це в майбутньому, а нині бджолярі використовують підмор в домашніх умовах, переважно для лікування та профілактики хвороб.

 

 Види підмору:

 

 - зимовий (в таких бджолах міститься отрута і неперетравні залишки в кишечнику). Пасічники отримують найбільшу його кількість під час весняної ревізії, збираючи після зимівлі мертві тільця бджіл;

 

- літній (бджолині тільця містять отруту) – складається з бджіл, які накопичуються протягом сезону і не доживають до зимівлі. Їх важко зібрати, оскільки влітку більшість бджіл гине за межами вулика, та існує думка, що тільця саме цих бджіл накопичують всю масу корисних речовин в процесі виробництва меду;

 

- мертві тільця бджіл, що залишаються після бджоловжалення – бджола після вжалення людини гине, оскільки жало разом з останнім сегментом черевця залишається в шкірі людини. Такі тільця бджіл не містять отрути.

 

 Всі три види підмору бджіл є лікувальними, оскільки основною діючою речовиною підмору є хітозан (хітиновий покрив тіла бджоли).

 

 Властивості підмору

 

Діючою біологічно активною речовиною підмору є хітозан. В апітерапії використовують антибактеріальні, протигрибкові, антивірусні властивості хітозану. На організм людини хітозан проявляє таку дію:

- виводить з організму надлишок жирів і холестерину;

- радіопротекторну (зв’язує і виводить радіоактивні ізотопи);

- антитоксичну дію (зв’язує і виводить токсичні елементи та кишкові токсини);

- регулює кислотність шлункового соку, попереджує розвиток виразки шлунку;

- знижує навантаження на печінку, очищує її від лямблій;

- нормалізує мікрофлору кишечнику;

- стимулює ряд функцій імунної системи;

- підвищує стійкість організму до інфекцій;

- антибактеріальну і противірусну;

- регенеруючу (стимулює заживлення ран, виразок, опіків);

- зменшує прояви варикозного розширення вен, стабілізує кров’яний тиск, діє позитивно на систему крові і стан судин;

- позитивно діє при аденомі простати й простатиті.

 

Способи використання підмору

 

Спиртовий екстракт підмору (настоянка). Мертвих бджіл засипають у банку (півлітрову чи 250-мілілітрову), маркером позначають рівень, до якого вона заповнена і заливають горілкою чи 70 %-ним спиртом на 2 см вище позначки. За рекомендаціями В.Б. Новикова, просушений підмор перемелюють на кавомолці і заливають 40 %-ним спиртом з розрахунку 1 столова ложка підмору на 200 мл спирту. Настоюють 7 діб у темному місці. В період настоювання посуд кілька разів злегка струшують. Потім настоянку відціджують через марлевий фільтр і переливають у флакон з темного скла, який щільно закривається.

 

Вживають спиртову настоянку для профілактики старіння по 1 краплі на один рік життя щоденно протягом 6-8 місяців і до року. Люди молодого віку вживають екстракт для стабілізації кров’яного тиску, при захворюваннях печінки, нирок, периферичних судин головного мозку, серцево-судинних, по 15-20 крапель в день після їди протягом 1-2 місяців. Для очищення печінки від лямблій приймають по 20-30 крапель (не більше) спиртової настоянки після їди протягом місяця. Зберігають препарат в холодильнику не більше двох тижнів. Екстракт вживають при аденомі простати, імпотенції, фригідності. Зовнішньо настоянку з мертвих бджіл використовують для примочок та розтирань.

 

Відвар підмору. Для його отримання 1 столову ложку підмору давності до 3-6 місяців (краще свіжого) кип’ятять 30 хвилин в 0,5 л води на повільному вогні в закритому посуді. Потім рідину коричневого кольору охолоджують, проціджують через марлевий фільтр і вживають всередину по столовій ложці натщесерце протягом 3-4 місяців. Для покращення смаку можна додати в отриманий відвар столову ложку меду. Зберігають у холодильнику не більше двох тижнів.

 

Відвар підмору вживають при аденомі простати (72 % хворих уникли операції ), простатиті, імпотенції, хронічних захворюваннях легень, печінки, шлунково-кишкового тракту, м’язевого апарату і центральної нервової системи. Однак, такі порушення, як аденома простати вимагають комплексного лікування (бджоловжалення, застосування прополісних свічок, медових аплікацій, внутрішнього вживання маточного молочка, бджолиного обніжжя, меду) і лише під контролем лікаря. У разі самолікування досягти позитивного результату важко.

 

Розпар підмору. Підмор заливається (розпарюється) гарячою водою і накладається на місце запалення (мастит, панарицій), судини при їх облітерації або варикозному розширенні (тромбоз), хронічних захворюваннях внутрішніх органів, при лікуванні яких нині активно використовується гепарин. Для цього 100 г підмору заливають дуже гарячою водою, але не окропом, і настоюють 15 хвилин. Потім отриману масу злегка віджимають через марлю. Потрійний шар марлі накладають на хворе місце і зверху кладуть згорток з віджатими бджолами. Накривають поліетиленовим пакетом і закріплюють еластичним бинтом. Процедура повинна тривати спочатку 5 хвилин, потім довше, але не більше 15 хвилин.

 

Лінімент підмору. Підмор варять в соняшниковій або оливковій олії (1 столова ложка підмору на 200 мл олії) протягом 20-30 хвилин. Зберігають у банці з темного скла в холодильнику. Лінімент використовують для втирання в спину при болях у хребті, при больових синдромах в інших місцях, тромбофлебітах і різних суглобових хворобах, попередньо розігрівши його.

 

Смажені тіла бджіл використовують для лікування близорукості за наступною методикою: 1 чайну ложку свіжого підмору смажать 5-6 хвилин в 50 мл олії. Отриману суміш охолоджують і подрібнюють, вживають всередину по чайній ложці перед їдою, запиваючи молоком, протягом 1-2 місяців. Курси лікування повторюють через 2-3 місяця.

 

Лікувальні властивості підмору посилюються і збагачуються при поєднанні його з іншими продуктами бджільництва. Препарати підмору практично не мають протипоказань, але перед їх застосуванням слід порадитись з лікарем.

 

Вживання підмору при різних захворюваннях

 

 В.А. Органов (1967) впервые применил настой подмора пчел в качестве лечебного средства при гипертонии.

 

 Для приготовления препарата берут 250 штук пчел на 500 мл кипящей воды. После 3 часов настаивания содержимое фильтруют. Для улучшения вкусовых качеств добавляют 3 чайные ложки меда.

 

 Больные принимали настой по 1 столовой ложке 3 раза в день за 30 минут до еды в течение месяца. После 2-недельного перерыва лечение продолжалось еще в течение месяца.

 

 Автор метода вначале испытал действие пчел на себе. Путем самонаблюдения было установлено, что в результате лечения улучшилось общее состояние, повысилась трудоспособность, исчезла сонливость и быстрая утомляемость.

 

 В течение года настой пчел принимали больные с диагнозом гипертония 1-й и 2-й степени. В результате лечения у 60 % больных в возрасте от 45 до 65 лет снизилось кровяное давление, уменьшились головные боли, боли в области сердца, повысилась трудоспособность, улучшился сон. У остальных больных заметного улучшения не отмечено. Условия труда и быта во время лечения не изменялись.

 




Джерело: http://www.medolub.kiev.ua/pidmor.html
Категорія: Підмор бджолиний (мертві бджоли) | Додав: krag (26.07.2012)
Переглядів: 5507 | Теги: підмор бджолиний | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Loading...